Формула освітнього прориву від Ілона Маска

Впродовж тривалого часу у різноманітних інформаційних джерелах активно звучить термін «прорив», який характеризує радикальні зміни завдяки застосуванню інновацій в бізнесі, банківській сфері, медицині, транспорті та інших секторах економіки. В освіті, яка мала б готувати компетенції майбутніх професіоналів для швидкозмінного світу, про «прорив» також багато говорять. Проте реальних прикладів навчальних революцій поки що є одиниці. Одним з показових взірців швидкого впровадження інновацій в навчання є серія освітніх проєктів Ілона Маска.

Ця історія розпочалася 6 років тому, коли незадоволений процесом здобуття знань своїх дітей, Ілон замислився над питанням, що і як можна змінити, щоб навчання для них було цікавим й формувало важливі навички для реального життя. Знаний як нестримний провідник змін, Маск дуже швидко створив перший навчальний експеримент Ad Astra, в якому за спеціальною програмою навчалися діти самого ідеолога та інженерів його компанії. Інформація про проривні освітні технології «таємної школи» швидко проникла за межі корпорації й американські батьки звернулись до Ілона з проханням відкрити подібну школу для всіх охочих.

Так народилася, Astra Nova – повноцінна інноваційна он-лайн школа, до якої можуть вступити діти зі всього світу. Вартість навчання тут становить понад 30 000 доларів в рік, що, наразі, обмежує доступ значної кількості охочих. Проте в найближчих стратегічних цілях школи – велика мета: стати відкритою для якомога ширшого кола дітей. Спостерігаючи за еволюцією глобальних проривів засновника Тесли, є сподівання, що ми встигнемо побачити стрімкий розвиток та здешевлення цього цікавого освітнього продукту. Третій освітній проєкт – Synthesis («синтез») стартував минулого року в період тотального локдауна. На навчання до Synthesis можуть подаватися всі бажаючи, готові заплатити все ще високу, але вже більш доступну ціну.

Тривалий час я пильно слідкую за розвитком освітніх проєктів І.Маска й детально аналізую його проривні технології, які лежать в основі навчальних програм та методів.

Так от, всіх три, Ad Astra, Astra Nova та Synthesis базуються на двох основних ідеях:

• немає вікової сегрегації, дітей розподіляють на команди за рівнем знань, а не за віком;
• навчання відбувається за принципом розв’язування комплексних проблем.

Усі школи пропагують філософію дитиноцентризму та розвитку індивідуальних здібностей через заохочення цікавості та жаги до вирішення комплексних проблем. “Що, якби учнів сприймали серйозно і всі дорослі по-справжньому цінували їх час? – риторично запитують представники школи.

За методологією шкіл, діти проходять 6 стадій на шляху до самостійного формування знань. Це зокрема такі компоненти, як:

• моделювання взаємодій та процесів;
• концептуалізація понять;
• ментальні моделі;
• командна рефлексія;
• аналіз результату;
• особиста рефлексія.

Практично це виглядає наступним чином. Учасники команди, діти різного віку з різних країн, отримують опис проблеми в он-лайн форматі з дуже не чіткими інструкціями. Далі учні в реальному часі обговорюють та самостійно визначають суть проблеми й шукають шляхи її вирішення. В процесі пошуку рішень, школярі мають привносити до командного результату свої знання та навички, вчитися висловлювати й відстоювати свої думки і водночас чути та поважати інших, застосовувати нетипові методи й аргументувати їх доцільність у конкретній ситуації. Модерують процес 2 дорослих координатори, які втручаються лише тоді, коли діти відхиляються занадто далеко від головного вектора. Кожна наступна сесія пов’язана із попередньою за темою і пропонує важчу проблему.

Для успішного розв’язку проблеми учасникам такого навчання доведеться багато чого досліджувати самостійно, виходити за рамки переліку академічних знань та навичок для свого віку й бути постійно і повністю залученими у процес. Ззовні все виглядає як комп’ютерна гра, в якій панує азарт та задоволення від процесу. По факту, діти непомітно для себе здобувають масу практичних навичок та знань, які вже сьогодні можуть використовувати в житті. У них формується чіткий алгоритм для розв’язання будь-якої іншої проблеми.
Після знайомства з таким підходом до навчання, я загорілася бажанням інтегрувати цю методологію в навчальну програму ЛІЦЕЮ “ЕКОЛЕНД”.
Про те, які ідеї з досвіду Synthesis та інших «зіркових» шкіл вдається втілювати нам в ЕКОЛЕНДі та чи стане це поштовхом для справжнього освітнього “прориву”, читайте у наступних наших публікаціях.

Наталія Обозненко,
керівниця з розвитку
мережі освітніх закладів ЕКОЛЕНД